Ілюзія
Не все то щастя, що здається,
І серце зовсім все же б’ється.
Життя – це скарб, але який?
Невже жагучий біль різкий?

Чому страждати нам дано?
В кайданах душу замкнено.
Невже раби ми свого щастя
Й приречені на самоту.

Та пташкою хочу літати
І відчувати, що живу.
І лежачи в цвітнім гаю,
Дивитись вдалеч на зорю.

І пити воду з джерела,
Співати с пташками зрання.
Збирати квіти на лугу-
Вже є чуття, що я живу!
Та де ця воля не збагну.

Невже це мрія під клеймом
Яку придбати не дано.
Та відчуваю, що вже серце,
Як і душа з кайданів рветься.

Але пробач, невже життя -
То вічна кара за буття?...

  • Комментариев (1)
напрочуд гарно! ще й на мові, так тримати!

Если вам понравилось читать это стихотворение (историю) - оставьте, пожалуйста, комментарий (комментарии с грамматическими ошибками не публикуются). Автору, который написал его, будет очень приятно.

  • love
  • request
  • am
  • sad
  • wink
  • winked
  • smile
  • tongue
  • belay
  • feel
  • fellow
  • laughing
  • lol
  • bully
  • no
  • recourse
Страница писателя
Наши сервисы
Активные писатели
Лучшие стихи за месяц