Небо плаче.Сонце сходить.
Трава сльози чистi родить.
Я стомилась, вiдпочину.
Знайду радостi причину.

Я холодна, нiби камiнь.
I далека, наче спомин.
Я мовчазна,нiби нiчка
І нестерпна, наче звичка.

Ти знайдеш мене у хмарi,
Я iсную,мов примара.
Проливаюся дощами
I живу лише ночами.

Ти пробач мене за бiль,
Що чиню я звiдусiль.
За невимовлене слово,
За образливу промову.

За цi руки, що не вмiють
Обiймать тебе як змii.
За вуста, що не гарячим
Поцiлунком жмуть,а плачуть.

За цi очi,що не можуть
Свiтить сонцем, лиш морозять,
I за серце, що не вмiє
Полюбити і не грiє.

http://www.stihi-pro.ru/stihi-obo-mne/2437-nebo-plache.html